ВИРОБНИ́ЦТВО, а, сер.
1. чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Юрій Яновський, II, 1958, 15); Виробництво товарів; Виробництво сталі; Виробництво зерна.
2. Процес, в ході якого люди, зв'язані між собою
певними виробничими відносинами, створюють
матеріальні блага, необхідні для суспільства.
Капіталістичне виробництво не може розвиватися інакше, як
стрибками (Ленін, 5, 1948, 72); Комуністичне виробництво
вимагає високої організованості, чіткості і дисципліни, які
забезпечуються не шляхом примусу, а на основі розуміння
громадського обов'язку, визначаються всім укладом
комуністичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 56);
Товарне виробництво; Засоби виробництва;
// Галузь
народного господарства; галузь промисловості.
Сільськогосподарське виробництво складається з землеробства і
тваринництва (Економічна географія СРСР, 9, 1957, 57);
Металургійне виробництво ставало для мене животворною
віссю життя (Іван Ле, Право.., 1957, 6).
3. Праця над безпосереднім виготовленням
продукції. А коли втихнуть там [у школі] оплески, директор
радгоспу Пахом Хрисантович скрипучим голосом пообіцяє
випускникам, на відзнаку їхньої активної участі у
виробництві, дати грузовик для екскурсії (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 135);
// розм. Підприємство, на якому виробляють
яку-небудь продукцію. На заводі працювали його
батько, старші брати, до заміжжя — сестри; на заводах й
індустріальних виробництвах трудилися його сусіди
(Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 107).
Без відриву від виробництва див. відрив.