ВИРОСТАТИ, аю, аєш, недок., ВИРОСТИ, сту, стеш; мин. ч. виріс, росла, ло; док.
1. Ставати більшим,
вищим, довшим у процесі росту. Так і дерева в гаях
виростають.. Бо ж у свій час від коріння у віти і листя
зелене Соки живущі, піднявшися щедро, все тіло
сповняють (Микола Зеров, Вибр., 1966, 133); Мені не видно було
кінця житнього лану, бо хліб виріс вище мого зросту
(Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 345);
// Ростучи, ставати дорослим.
Діти грались, Росли собі та виростали (Тарас Шевченко, II,
1953, 370); Тамечки виріс [батько], оженився й оселився...
(Панас Мирний, II, 1954, 63); Зоя хотіла тоді вирости
якнайшвидше, щоб і самій бути схожою на батька (Олесь Гончар,
Дорога.., 1953, 10);
// Рости у певних умовах; проводити
дитячі роки у певному середовищі. Що було там звіру
та птиці усякої: зайці, лисиці, вовки, сороки, кібці,
орли, як черва, кишіли, плодились і виростали на волі
(Панас Мирний, IV, 1955, 157); З раннього дитинства
виростала я в літературній атмосфері (Уляна Кравченко, Вибр., 1958,
427); Я чоловік простий, тихий, виріс у бідності (Іван Франко,
III, 1950, 104);
// тільки док., з чого. Ростучи, робитися
більшим настільки, що одежа стає короткою, вузькою.
Спідниця ще добра, але я з неї виросла (Леся Українка, III,
1952, 652);
// перен. Підніматися, сходячи, випікаючись
(про хлібні вироби). Поки коровай пікся, молодиці пили,
полуднували, цокотали та приспівували до короваю, щоб
він і випікся, й виріс вгору, як гора (Нечуй-Левицький, III, 1956,
74).
Вирости в очах чиїх — стати кращим на думку кого-небудь.
Після того, як він оженився, він ніби виріс у
своїх очах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 292); Товариш враз виріс
у його очах, бо Микола розумів, що сам він до такого б
не додумався (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 146).
2. перен. Ставати сильнішим, значнішим. І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала (Панас Мирний, II, 1954, 48); Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій, Зростила скільки серць і розумів завзятих, Як з іскри, виростав могутній геній твій..! (Максим Рильський, III, 1961, 309); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя. І грандіозним виростало прекрасне дружби почуття (Павло Тичина, II, 1957, 275); Навколо «Искры» і під її ідейним керівництвом робітнича преса виросла за передреволюційні роки у величезних розмірах (Ленін, 20, 1950, 224); Нині соціалізм виріс в непереможну світову систему і успішно змагається з старою системою капіталізму, яка віджила свій вік (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 5).
3. перен. Набувати досвіду, уміння, певних знань,
поширювати світогляд і т. ін. Ми.. внутрішньо
виростали (Ольга Кобилянська, III, 1956, 181); Як зберегти Мічурінський
сад, з яким він споріднився вже і полюбив його, й виріс
духовно за кілька років, навчаючись й допомагаючи
незлагідному старому (Олександр Довженко, I, 1958, 471);
// в кого — що, до
кого. Набуваючи певних якостей, ставати ким-, чим-небудь.
Ця енергійна, сильна дівчина якось непомітно,
але впевнено виростала в керівника (Дмитро Ткач, Плем'я..,
1961, 66); Дарка вже.. зжилася з півголодом, виросла з
«няньки» та «підпаска» в дівчину-робітницю (Леся Українка,
III, 1952, 664); Політкерівник роти.. виріс за цей час
до заступника командира полку по політчастині
(Олесь Гончар, I, 1954, 15); Не легко це, вирвати з серця свого Той
образ, що виріс у мрію його... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959,
277);
// з чого. Виходити з певного вікового стану.
[Огиєв:] Я давно виріс з комсомольського віку (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 23).
4. Ростучи, з'являтися. Буває, що й на полі рожа
виростав (Номис, 1864, № 14303); В кінці літа філоксері
виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає
з садка в садок і кладе на кущах яйця (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
203); [Козаки:] Ой, тоді нас, козаків, Дожидайте в
гості, Як виросте у світлиці Трава на помості (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 440);
// перен. З'являтися в процесі навчання,
праці і т. ін. Автор «Клима Самгіна» настійно і
послідовно стверджував, що всі великі письменники світу
виростали на ґрунті народної творчості (Максим Рильський, III,
1956, 142); Виросла нова інтелігенція, яка вийшла з
народу і віддана соціалізмові (Програма КПРС, 1961, 13);
// перен. Будуватися, з'являтися внаслідок будівництва
(про будівлі, споруди, міста і т. ін.). Бачив я у моїй
країні, Як в тайзі виростають міста (Петро Дорошко, Серед
степу.., 1952, 8); За хатою, над самою бруківкою, виросла
розкарякувата, висока, збита залізними скобами з
товстих обаполів, кулеметна вишка (Василь Козаченко, Гарячі руки,
1960, 7); Змінився і вигляд Лісоводів. Немає тут похилих
хаток під соломою — виросли добротні будинки під
залізом і черепицею (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 248).
5. перен. Показуватися, поставати де-небудь, перед
кимось, чимось. Пароплав виростає перед очима, як
заллятий вогнями дім (Олесь Донченко, V, 1957, 12); На стежці
несподівано виростає Варивон з Василиною (Михайло Стельмах, Вел.
рідня, 1951, 501); Я кинувся було за ним двері зачиняти, та
другий жандарм так і виріс передо мною (Панас Мирний, IV,
1955, 370); Поруч зі мною на порозі виросла мати (Іван Цюпа,
Три явори, 1958, 18).
♦ Як (наче, немов і т. ін.) з-під (із) землі вирости
див. земля.
6. тільки недок., рідко. Те саме, що вирощувати. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — Де ж мені вас діти? (Тарас Шевченко, I, 1951, 23); Якщо стомився, живучи землею, В грозі ішов і виростав сади, У дальню даль до зірки Мавзолею Іди, товаришу, іди (Андрій Малишко, I, 1956, 367).