в означеннях
Тлумачення, значення слова «виручати»:

ВИРУЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИРУЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Допомагати кому-небудь, визволяти когось, щось з важкого, небезпечного становища. Помандрував [дід] у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань (Олекса Стороженко, I, 1957, 152); — Рятуймо його, рятуймо! — І як стояла у платті, так і кинулася [Марія] в річку виручати свого чоловіка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 154); Виручили його на цей раз прудкі ноги. Втік (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 348).

2. Одержувати певну кількість грошей від продажу чого-небудь. Ув один год я за самі сливи виручила 70 крб. (Панас Мирний, V, 1955, 336).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 477.

Коментарі (0)