в означеннях
Тлумачення, значення слова «виручений»:

ВИ́РУЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до виручити.

2. у знач. прикм. Одержаний від продажу чого-небудь. Колишній товариш по засланню, польський революціонер Броніслав Залєський, розпродував у Польщі й Литві Шевченкові малюнки і надсилав йому виручені гроші (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 673.

Коментарі (0)