в означеннях
Тлумачення, значення слова «вирушати»:

ВИРУША́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́РУШИТИ, шу, шиш, док. Починати йти, їхати; виходити, виїжджати звідки-небудь, направлятися кудись. Діти посходилися вже годину тому назад, але не вирушали (Іван Франко, VI, 1951, 140); Ясне було небо «в неділеньку вранці», коли хлопці з села вирушали (Леся Українка, III, 1952, 567); Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 53); Тринадцятого вересня Перша Кінна вирушила походом на південь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 654).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 477.

Коментарі (0)