ВИСАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСАДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Допомагати або давати
можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля,
поїзда, судна і т. ін.). Карета за каретою під'їздила аж
під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли
дверці, висаджували.. дам (Іван Франко, II, 1950, 365); — Якщо
не помиляюсь, ви — мати тракториста Пилипа
Кравця?.. Я колись його підвозив із емтеес. Здається, тут
висаджував (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 185);
[Лазарев:] В такому випадку прошу вас записати до
корабельного журналу: лейтенант Лазарєв просить висадити
його на берег (Олександр Довженко, II, 1959, 216);
// Примушувати
кого-небудь вийти, зійти на землю, залишаючи щось
(автомобіль, поїзд, судно і т. ін.). Невже вартовий не
впізнав його? Ні, впізнав і наказує висадити з кузова двох
розвідників (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 437);
// Спускати
на землю війська з суден чи літаків. Дредноути та
наддредноути підходили в моря до цих узбереж, палили
з гармат багатодюймових, висаджували десанти...
(Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 667).
2. Викопавши, вийнявши рослини з парника, шкілки і т. ін., садити в іншому місці. Листя того бузку не їсть жодне з копитних, і саме тому Іван Тимофійович сміливо висаджує бузки вподовж шляхів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 176); Хтось вистелив дерном [могилку] і висадив квіти: Гвоздика і мак... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 287).
3. розм. Піднімаючи, поміщати кого-, що-небудь десь, на чомусь. Вони [бійці] мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (Олесь Гончар, I, 1954, 41); Зав'язав він в'язку.. і ледве висадив на плечі (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 194); У мене закрутилась голова, друзі, пам'ятаю, висадили мене на машину (Юрій Яновський, I, 1958, 493).
4. розм. З силою вибивати, виламувати що-небудь.
Двоє гайдуків почали були висаджувати двері (Леонід Смілянський,
Сад, 1952, 48); — Народ висадив браму і проломив
стіну! — крикнули в палаці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 38);
Маруну схопив дрючок, з розгону вдарив у вікно і висадив
його (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 256).
Висаджувати (висадити) в повітря — нищити,
руйнувати вибуховою речовиною, міною і т. ін. В
партизанському загоні він руйнував мости, кидав під насип
ешелони, висаджував у повітря водокачки (Юрій Смолич, Ми
разом.., 1950, 73); Справжнім успіхом в операції було те,
що баржу висадили в повітря і вона затонула (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 91).