ВИ́ШЕНЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до вишня. Не зчулася [Горлиця], як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 87); На вишеньку біля порога прилетіли зграйкою горобці (Олесь Донченко, I, 1956, 375); Винесла [бабуся] відерце за ворота, Мідну кружку, Вишеньок на блюдці: «Як ітимуть легіні з роботи, Хай собі джерельної нап'ються» (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 72).