ВИ́ШЕННЯ, я, сер., збірн., рідко. Вишневі дерева. Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Під гору — чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли — стежка (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 306).