в означеннях
Тлумачення, значення слова «вишіптувати»:

ВИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., перех. і неперех., розм.

1. Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. — Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 70); — А відки се має бути лист? — спитала вона. — Місцевий, — ледве вишептала я, закриваючи лице хусткою (Іван Франко, III, 1950, 103); Вночі таткове ліжко мусить бути поряд з Дарчиним, щоб можна вишептати, витрясти з наболілої душі всі болі й сумніви (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 159).

2. заст. Лікувати шептанням, замовлянням. Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58); Кликали бабу. Вишіптувала «з ручок і ніжок», виливала переполох (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 163); [Вареник:] Бабу Репиху покличте, щоб злизала або вишептала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 541.

Коментарі (0)