в означеннях
Тлумачення, значення слова «вишник»:

ВИШНИК 1, ви́шника, чол. Садок з вишневих дерев або молода вишнева порість. Я ж мій город та вишник доглядала, Хусточки шила та пісні співала... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Вітер вривався у вишник, крутив білі пелюстки, здіймав вишневу завірюху (Олесь Донченко, IV, 1957, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 543.

Коментарі (0)

ВИШНИК 2, а, чол., розм. Дама в картах. Хто, бач, вишник, той не король (Номис, 1864, № 1007); — А ти бий вишником! — кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом (Панас Мирний, IV, 1955, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 543.

Коментарі (0)