ВИ́ШУКАНО. Присл. до вишуканий 2. Андрій вишукано, урочисто показав на будову (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 203); Аж надто вже вишукано одягнений Михайло Бова кинув на Максима байдужий, відсутній погляд (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 108).
ВИ́ШУКАНО. Присл. до вишуканий 2. Андрій вишукано, урочисто показав на будову (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 203); Аж надто вже вишукано одягнений Михайло Бова кинув на Максима байдужий, відсутній погляд (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 108).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 545.