в означеннях
Тлумачення, значення слова «вишуканий»:

ВИ́ШУКАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до вишукати.

2. прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. Владко поводився з нею [Регіною] вільно, без тіні боготворення, але з тією вишуканою чемністю й увагою, яка завсіди характеризувала його (Іван Франко, VI, 1951, 243); З вишуканими рухами, церемоніально запросив [Савченко] товаришів на обід (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200);
//  Який відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком. У кожному кутку стелю підпирав стовп з вишуканою різьбою (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 554); Він підстрибував, хизуючись перед дівчатами своїм вишуканим вбранням (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 33); Обід не був вишуканим: суп гороховий із сухарями та каша гречана з смаженою печінкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 545.

Коментарі (0)