ВИШИНА́, и, жін. Те саме, що висота 1—3. І росте той Бух Копитович не часами, а хвилинами, і в ширину і в вишину (Українські народні казки, легенди.., 1957, 160); Крізь віття синє небо прогляне в вишині, — Ізольдині він очі спогадує ясні (Леся Українка, I, 1951, 409); Громами ревло з вишини і світ роздирало на частки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 282).