ВИШИВАТИ, аю, аєш, недок., ВИШИТИ, шию, шиєш, док.
1. перех. і неперех. Нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін. Хто йде — не мине, То кивне, то моргне. А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Тарас Шевченко, I, 1951, 129); Тітка за роботою. Сорочку дядькові вишиває (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460); Вишиють [дівочі руки] рушник — горітиме, мов жива калинова гілка! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 17).
2. тільки док., перех. Витратити всю нитку, нитки на вишивання або шиття. Ниточку шовку вишила (Словник Грінченка).