ВИ́ШИВКА, и, жін.
1. розм. Те саме, що вишивання 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 43).
2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та
чоловіки стояли купами.. В білих свитах з червоними та
синіми вишивками і взорцями на комірах (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 407); Ганна з насолодою розгорнула пакуночка
і показала маленькі, чудесні, оздоблені вишивкою
сорочечки (Вадим Собко, Справа.., 1959, 182); І дівчина в сорочці з
червоною вишивкою на рукавах була схожа на квітку
(Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 27);
// рідко. Вишитий
предмет. Першій їй прийшла ідея закласти.. крамниці
з українськими народними вишивками (Ірина Вільде, Сестри..,
1958, 454).