в означеннях
Тлумачення, значення слова «висічений»:

ВИ́СІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висікти. Дерева, будинки, тини — такі тверді, мов висічені з мармуру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 404); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73); Висічений, поганьблений, лежить [Оленчук], прищухнувши на власному огороді, мов злодій або дезертир (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 564).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 485.

Коментарі (0)