в означеннях
Тлумачення, значення слова «висхідний»:

ВИСХІДНИ́Й, а, е.

1. Який підіймається вгору; протилежне низхідний. Наше навчання почалося при перших же променях висхідного сонця (Юрій Смолич, I, 1947, 117); Перед грозою йшли висхідні потоки повітря (Вадим Собко, Граніт, 1937, 66);  * Образно. Перчина полковник Сильвестров вважав здібним офіцером, перед яким розкривався висхідний шлях на військовій службі (Натан Рибак, Час, 1960, 15).
Висхідна інтонація, лінгв. — інтонація з поступовим підвищенням тону; Висхідний наголос, лінгв. — наголос з поступовим підвищенням тону.

2. перен. Який розвивається до вищого рівня. Молода радянська поезія була поезією непідробної бадьорості і високого душевного піднесення, в якому відбилося життєрадісне світовідчування ростучого, висхідного класу, класу-переможця (Нов., Про багатство літ-ри, 1959, 117).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 506.

Коментарі (0)