в означеннях
Тлумачення, значення слова «вискочка»:

ВИ́СКОЧКА, и, чол. і жін., зневажл.

1. Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. А ся була тієї гадки, що так Павлику і треба. Хай не перебиває вчительку, вискочка! (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 16).

2. Людина, яка посіла певне суспільне становище або посаду швидко й незаслужено, не маючи відповідних здібностей, якостей і т. ін. Невже ми попустимо завести його [мужиччя] у ту безодню, в яку ведуть, очевидячки, всякі вискочки-верховоди? (Панас Мирний, III, 1954, 258); [Горлов:] Та й нічого псувати молодь. Огнєв і так вискочка. А тут вже зовсім зіпсується (Олександр Корнійчук, II, 1955, 64);
//  заст. Про людину, яка увійшла у вищу суспільну верству з нижчої. Проте гордий магнат не бажав кланятися худородному вискочці, а.. попросив аудієнції у царя (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 487.

Коментарі (0)