ВИ́СЛІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вислідити. Солдати, наче висліджені звірі, крадучись, зникають з подвір'я (Платон Воронько, Казка.., 1957, 25).
ВИ́СЛІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вислідити. Солдати, наче висліджені звірі, крадучись, зникають з подвір'я (Платон Воронько, Казка.., 1957, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 488.