в означеннях
Тлумачення, значення слова «вислизати»:

ВИСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ВИСЛИЗНУТИ, ну, неш, док.

1. Поковзом, сковзаючи, випадати, вириватися з чого-небудь, з-під чогось. Ось і крута кремениста дорога, камінці вислизають з-під ніг, щезають у прірві (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 184); Федір незчувся, коли в його клунок вислизнув з рук і посунувся по спині додолу (Панас Мирний, IV, 1955, 224); З Тимкової долоні вислизнула коса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 473);
//  перен. Не триматися (в пам'яті, і т. ін.); зникати. Слово, оте потрібне, оте єдине певне слово, яким треба б їй рушити вперед свій виступ, вислизнуло з пам'яті (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 556).

2. Швидко і непомітно виходити, вибігати звідки-небудь. Він швидко одягається, кладе в кишеню посвідчення, вислизає з майстерні (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 80); Казанцев тихенько підвів Олесину голову, взяв шапку й тихо, по-котячи, вислизнув з хати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 156); З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (Олесь Донченко, II, 1956, 7);
//  Швидко і спритно вириватися, звільнятися від кого-, чого-небудь або з чогось. Партизанські групи, безперечно, досвідчені, вони вислизнуть навіть від полку солдатів, сховавшись у хащах, у болотах (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 364); — Мамо, я, мабуть, піду до дівчат, — вислизнула Маруся з материних обіймів (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 186);
//  перен. Спритно виходити зі скрутного становища. Слухав-слухав Змій Гаврило Та й говорить: — Добре діло! Молодець ти хоч куди, Завжди вислизнеш з біди! (Леонід Первомайський, II, 1958, 521).
Вислизати (вислизнути) в'юном (вужем) — дуже спритно вириватися, звільнятися. Обминаючи загони й пости Жолкєвського, вужем вислизаючи від його погоні, Лясота прямував на Січ (Іван Ле, Наливайко, 1957, 196); Де й та сила взялася в невеличкій легкій дівчинці. Вперлася йому [Мусієві] в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 488.

Коментарі (0)