ВИ́СМАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висмалити. Максим глибоко вбирав у груди гострий дух висмаленого сонцем і степовими вітрами чебрецю (Натан Рибак, Час, 1960, 48).
ВИ́СМАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висмалити. Максим глибоко вбирав у груди гострий дух висмаленого сонцем і степовими вітрами чебрецю (Натан Рибак, Час, 1960, 48).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 490.