в означеннях
Тлумачення, значення слова «високо»:

ВИ́СОКО, рідше поет. ВИСО́КО. Присл. до високий. Сонце високо стояло на небі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 212); [Ономай:] Я соромливість високо поважаю (Леся Українка, II, 1951, 284); Ревуть бики, хтось верещить високо (Микола Бажан, I, 1946, 227).
Високо нести (тримати) голову — триматися, поводитися гордо, з почуттям власної гідності. Біля воріт фабрики товчуться люди.. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Юрій Яновський, II, 1958, 35); Тепер вона, йдучи вулицею, високо, як і раніше, тримала голову в білій беретці, охоче зустрічала погляди знайомих (Олесь Гончар, IV, 1960, 70); Високо нестися — зазнаватися, поводитися зарозуміло. [Ясь:] Не можу ж я з хлопами запанібрата бути: Я шляхтич. [Наталія:] Ой, як високо ти з своїм шляхетством несешся! (Борис Грінченко, II, 1963, 534); [Марина:] Високо несешся [Прокіп], диви [дивися], щоб не упав (Олександр Корнійчук, II, 1955, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 493.

Коментарі (0)

ВИСОКО... Перша частина складних слів: 1) що відповідає слову високий у 1 знач., напр.: високоногий, високорослий, високостеблий, високостовбурний; 2) що відповідає за знач. словам дуже, у вищій мірі: високоавторитетний, високомеханізований, високопоетичний, високопоживний, високорозвинений, високосортний, високоталановитий, високоурочистий, високохудожній, високочастотний; 3) у дореволюційному титулуванні чинів вищих рангів (у сполуч. із займ. ваше, його, її, їх): високоблагородіє, високопревосходительство, високопреосвященство і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 494.

Коментарі (0)