в означеннях
Тлумачення, значення слова «високочолий»:

ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. Який має високе чоло. Там був дідок високочолий Лука Петрович Білокінь (Максим Рильський, II, 1956, 253); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 354);
//  уроч. Поважний, гордий. Попід горою, яром, долом, Мов. ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Тарас Шевченко, I, 1951, 41);  * Образно. Ми посадимо тополі, Хай ростуть високочолі, — Буде в ріках більш води! (Терень Масенко, Побратими, 1950, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 495.

Коментарі (0)