в означеннях
Тлумачення, значення слова «високомовний»:

ВИСОКОМО́ВНИЙ, а, е.

1. Урочисто піднесений, вишуканий. Слова високомовні «честь», «вітчизна» всевладно й просто входять у життя (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 35);
//  ірон. Витіюватий, пишномовний. У хаті, завсігди холодній, Високомовний, та голодний На показ прейскурант висить, Щоб апетит лише дражнить (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 181).

2. Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою. — Що ти сказав, Телемаху, шаленцю ти високомовний! (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 494.

Коментарі (0)