в означеннях
Тлумачення, значення слова «вистоювати»:

ВИСТОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИСТОЯТИ, ою, оїш, док., перех. і неперех.

1. Стояти протягом певного часу. Чого я відтак ще якийсь час коло того дому вистоював і мов чого вижидав, я сьогодні не знаю (Ольга Кобилянська, III, 1956, 101); Довгі хвилини вистоюють перед тією картиною гуртки людей (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 145); Підійшов [Саїд] до вікна, біля самого виходу з вагона, і так вистояв до третьої зупинки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 56); Я бачу, що матроси годні вистояти по команді «струнко» перед майором.., скільки треба вистояти (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 65);
//  Стоячи, виконувати або відбувати що-небудь. [Андрій:] Він і богу молиться по тричі на день, і поклони б'є, і цілу обідню вистоює навколішках!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 493); Вдень і вночі вистоювали вахту молоді хлопці по своїх місцях, чергували біля гармат бойові обслуги (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245).

2. тільки док. Утриматися в певному положенні, не звалитися. А де ж той могутній праявір над водою?.. Ага, ось і він стоїть над руїнами.. Вижив таки, діду! Вистояв негоду! (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 27); Між молодої зелені, Дуби зимові — нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 64).

3. перен. Витримувати певні випробування, не піддаватися у боротьбі, суперечці і т. ін. Солдатам в війні — не однакова путь. Хто — бивсь під Москвою,.. А хто в Ленінграді в нічну каламуть Блокаду вистоював (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 255); [Явдоха:] А то може Грицько не вистоїть проти твого Луки Семеновича? (Панас Мирний, V, 1955, 149); Він — Бармаш — може вистояти, може впасти мертвим, але гарнізон вистоїть (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 141); Україна і Росія вистояли в суворій боротьбі проти чорних сил контрреволюції (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 55);
//  Залишатися стійким, утримуватися від якої-небудь спокуси, не піддаватися якомусь впливові. Є очі, перед якими не вистоїш, яким нічого не відмовиш, очі, які підкоряють (Павло Загребельний, Спека, 1961, 64); Нехай вони смерди — і він, і Малуша, і ще багато таких людей. А проте ще є в них щось таке, проти чого не може вистояти навіть князь (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 244).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 501.

Коментарі (0)