в означеннях
Тлумачення, значення слова «вистрибувати»:

ВИСТРИБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСТРИБНУТИ, ну, неш, док.

1. Стрибати звідки-небудь, з чогось назовні; вискакувати. З густої конюшини.. полохливо вистрибував високими скоками заєць і перебігав у інші місця (Ольга Кобилянська, III, 1956, 469); Моряки легко вистрибували [з катерів] на високий граніт, розминалися, і, злегка похитуючись, ішли до бульварів (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 7); Вистрибнув [начальник варти] у вікно, як був: в одній сорочці, у галіфе, але босий. Пальнув двічі з нагана вгору (Андрій Головко, I, 1957, 377); Лейтенант Росовський вистрибнув із кабіни літака (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 301);  * Образно. Але до кінця вона так і не договорює — очі їй вистрибують на лоб, і рот її широко роззявляється (Юрій Смолич, II, 1958, 47).

2. Стрибком вибиратися, підніматися на кого-, що-небудь. Він спритно й легко вистрибнув на коня (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 30); Коли гомін вщух, на імпровізовану трибуну — на великий гранітний камінь, що здавна лежав тут, на майданчику, — вистрибнув Гавриш (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 206).

3. тільки недок. Рухатися, переміщатися стрибками. Тепер вони разом бігли: бичок, вистрибуючи, уперед, Івась, задержуючи його, — за ним (Панас Мирний, IV, 1955, 10);
//  Стрибати протягом певного часу. Вона почала вистрибувати, щоб нагрітись (Олесь Донченко, III, 1956, 140); Весь вечір крутився [Іванко] біля матері, вистрибував на одній нозі (Степан Чорнобривець, Пісні, 1958, 34).

4. тільки недок. Танцювати з стрибками. Інша [дівчина] зскочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула, — крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май... (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Зараз і почали танцювать.. Не вдержався і старий, ну й собі по-запорізьки: .. вистрибує, ноги вище голови задира (Олекса Стороженко, I, 1957, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 502.

Коментарі (0)