ВИ́СТУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистудити. Вона схоплювалась з ліжка в темній, вистудженій за ніч хаті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Захар їхав на голі, вистуджені вітрами просторії (Іван Ле, Право.., 1957, 246).
ВИ́СТУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистудити. Вона схоплювалась з ліжка в темній, вистудженій за ніч хаті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Захар їхав на голі, вистуджені вітрами просторії (Іван Ле, Право.., 1957, 246).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 503.