ВИСТУ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням вистукувати і звуки, утворювані цією дією. Через наушники він [радист] вслухався до вистукування ключа (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 234).
ВИСТУ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням вистукувати і звуки, утворювані цією дією. Через наушники він [радист] вслухався до вистукування ключа (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 234).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 503.