в означеннях
Тлумачення, значення слова «виступати»:

ВИСТУПАТИ, аю, аєш, недок., ВИСТУПИТИ, плю, пиш; мн. виступлять; док.

1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. — Корнію, Корнію! А де ти? — Ось де, тутечка, ніде не згубився, — озивається поволі Корній, виступаючи з гурту товаришів (Леся Українка, III, 1952, 569); Здивовано виступає з натовпу.. Мануйло. — Даниле, ти? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 306); Стояли мовчазні навколо, Лиш вітер розвівав чуби. І виступив кобзар з юрби (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 28);
//  тільки док. Вийти звідки-небудь, із-за чогось. Весною затопляє так, хоч човном їдь, як із сінець виступиш (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 267); З темряви виступив Денис, пильно придивляючись до прибулих (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 148); Із-за товстого дуба нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 4).

2. перен. Ставати видним, з'являтися, показуватися. Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима, і всі речі Почнуть із темряви помалу виступати (Леся Українка, I, 1951, 180); Смуга берега.. все ясніше виступала з туману, який хутко розвіювався (Олесь Донченко, III, 1956, 350); Корма так високо піднялася вгору, що стерно на три чверті виступало з води (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 29);
//  Виявлятися, проявлятися.

3. тільки недок. Йти поважно, не поспішаючи. Прищенко гордо виступає і, граючи очима, допитується: — А що — узяв? (Панас Мирний, III, 1954, 25); Виступала вона тихо, як пава, але твердо і ніби гордо (Данило Мордовець, I, 1958, 134); Векла враз пішла в танець, плавно виступала, вигиналася, смуглява та вродлива (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 159).

4. тільки недок. Видаватися наперед; випинатися. З боків гори місцями виступало сіре каміння (Нечуй-Левицький, I, 1956, 195); Коло.. стіни притулилася груба, виступаючи в хатину широкою лежанкою (Панас Мирний, I, 1954, 205); На вугластому обличчі з твердим підборіддям виступав прямий ніс (Петро Панч, В дорозі, 1959, 103).

5. Говорити перед публікою, виголошувати доповідь, промову, робити заяву, інформацію і т. ін. (на зборах, конференції, мітингу тощо). Він нині виступав на зборах (Максим Рильський, Поеми, 1957, 189); Коли вона [Лукія] виступає на партконференції, то не одного з присутніх кидає в жар (Олесь Гончар, Тролка, 1963, 81); На мітингу виступило двоє із броненосця (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 16);
//  Виконувати перед глядачами літературний, музичний, драматичний або ін. твір, гімнастичні вправи тощо. — Та й я ж ніколи не виступав на сцені (Леся Українка, III, 1952, 701); У нас виступатимуть гуртки: музичний, драматичний, літературний, фізкультурний... (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 33); Хтось із дівчат подав записку, щоб виступив ще один наш співак (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 63);
//  Публікувати свій твір, статтю і т. ін. В літературі вперше виступив 1890 року, у Львові, в часописі для дітей «Дзвінок» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 218);
//  У друкованій праці публічно висловлювати свої думки, погляди. Радіщев виступив грізним обвинувачем самодержавно-кріпосницького ладу (Вісник АН УРСР, 9, 1949, 54); Цю статтю вже можна було написати давно, але його до останнього часу невідступно мучила думка, чи має він право виступити в пресі (Михайло Стельмах, II, 1962, 280).

6. З'являтися на поверхні чого-небудь, проступати зсередини; показуватися. Христя то почервоніє, то побіліє, аж сльози їй на очі виступають (Панас Мирний, III, 1954, 155); Знала дівчинка в лісі дуб, з якого виступав сік (Олесь Донченко, IV, 1957, 104); Комісар відчув, як піт виступив йому на скронях (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 49); Стала поправлятись Оленка.. Щодня вона міцніла, іноді на білому, як полотно, лиці виступить рум'янець (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 25).

7. Виходити за свої межі (про ріку, воду). Ріка хвилювала. Вона була зворушена і, здавалось, хотіла виступати з свого русла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 430); О, водо українських рік, Не раз ти кров'ю зчервонилась, Не раз від трупів козаків Ти виступала з берегів і панським трупом затруїлась! (Максим Рильський, I, 1956, 182); Вода виступила з берегів і тисячними потоками розливалася по таборі (Іван Франко, VI, 1951, 124).

8. Залишати попереднє місцеперебування, стоянку, вирушати в похід. А козак добре дбає.., Холодною криничною водою коня напуває, У поход виступає (Українські народні думи.., 1955, 20); Із города, із Глухова Полки виступали (Тарас Шевченко, I, 1951, 250); Левченко позавчора виступив кудись із своїм загоном (Іван Микитенко, II, 1957, 282).

9. Активно діяти, боротися або воювати за кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь. Волиняни, які були прославленими воїнами, часто виступали проти турків, татар та вкривали славою українську зброю (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1969, 8); [Неофіт-раб:] А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка, II, 1951, 241);
//  Діяти, виявляючи себе, свої переконання, своє ставлення до кого-, чого-небудь. Трудящі нашої країни виступили не тільки як руйнівники старого, експлуататорського ладу, але і як творці нового, соціалістичного суспільства (Наука і життя, 2, 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 504.

Коментарі (0)