ВИСУВА́ТИ, аю, аєш і ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. Сунучи,
соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце.
Вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала
її убоге щуплаття (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Панас Голуб
висував на середину хати стола (Василь Кучер, Пов. і опов.,
1949, 268);
// Витягати, виставляти що-небудь зсередини
назовні. Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував
шухляди (Юрій Смолич, II, 1958, 29); Мати висунула з печі
макітру вареників (Нечуй-Левицький, III, 1956, 48);
// Робити
рух вперед якою-небудь частиною тіла, виставляти її.
Висунувши малинового язика, він [собака] часто дихав
(Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 407); Під шкурами на помості
ще щось заворушилось, і звідти висунула спочатку голову,
а потім вилізла дівчина (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9).
2. перен. Пропонувати чию-небудь кандидатуру для виконання якогось завдання, на вищу посаду, на важливішу роботу. Почали висувати кандидатів у президію (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 123); Ляпшея висунули на посаду помічника завідуючого шахтою (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 30); — Пропоную: на голову сільради висунути Матвія (Іван Микитенко, II, 1957, 354).
3. перен. Ставити на передній план. Боротьба йде
уперта, завзята, кожен день висуває якісь нові чинники
на історичну арену (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283); Сучасна
техніка і наука висувають задачі з багатьма мільярдами
операцій (Наука і життя, 12, 1957, 10);
// Пропонувати
що-небудь, подавати якусь думку. Багато десятиліть тому
видатні вчені неодноразово висували ідеї спорудження
гідроелектростанцій на великих ріках Росії (Вітчизна, 5,
1956, 116).