в означеннях
Тлумачення, значення слова «висуватися»:
Рими України: словник рим

ВИСУВАТИСЯ, аюся, аєшся і ВИСОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИСУНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Частково або повністю виставлятися звідки-небудь; показуватися. З-за колодок у бур'яні висовуються цікаві хлоп'ячі головки й пильними очима стежать за високою тінню (Степан Васильченко, I, 1959, 210); Явдоха зупиняється. З-за стовбура крайньої модрини висувається дуло рушниці (Олесь Донченко, III, 1956, 54); Сінешні двері відчинилися і — висунулася кочерга (Панас Мирний, III, 1954, 41); Подушка висунулася з-під голови й упала на землю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 108);
//  Рухаючись, виходити, переміщатися вперед, на відкрите місце або назовні. Він висунувся з-поза стола і сів коло баби Семенихи (Василь Стефаник, I, 1949, 153); Бронко висунувся на середину цеху (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 189); Висунулась із далекого ліска лава піхоти (Юрій Яновський, I, 1958, 165);
//  Видаватися наперед. Місто висувалось у море зеленим рогом, на якому розташувався парк (Петро Панч, Ерік.., 1950, 45); Лаврінова половина [городу] виходила довша на цілий пояс, ще й висунулась ріжком на вулицю в бузину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 355).

2. перен. Виділятися серед інших, ставати визначним, відомим. Франко як поет, романіст, перекладач і вчений висунувся на перше місце серед своїх сучасників (Вітчизна, 5, 1956, 145);
//  Переходити на відповідальнішу роботу, займати вищу посаду. Я знаю, заздрять мені люди: «От висунувсь Кузьма Слимак!» (Дмитро Білоус, Зигзаг, 1956, 9).

3. тільки недок. Пас. до висувати. Всяка письменна людина поважалася запоріжцями, висувалася в колі [козаків] (Іван Ле, Наливайко, 1957, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 505.

Коментарі (0)