Словник української мови

ВИ́СВАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Просваритися протягом певного часу, виливаючи все своє незадоволення, злість. — Войцехова рано була десь там на хрестинах, вернула аж об одинадцятій.. Потім поки висварилася з чоловіком, потім поки розпалила огонь і зварила бульби до борщу, то й перша минула (Іван Франко, VI, 1951, 141);
//  Закінчити, перестати сваритися. — Чого вам треба? — спитала вона згодом, коли Ганський, висварившись, сів віддалік на край лави (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 107).