в означеннях
Тлумачення, значення слова «висвічувати»:

ВИСВІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСВІТИТИ, ічу, ітиш, док.

1. тільки недок., неперех. Яскраво світити, сяяти. Блискавиці раз по раз миготіли, висвічуючи у невеличкі вікна, а грім гурчав, аж брязкотіли шиби (Панас Мирний, IV, 1955, 88); Перед вікном висвічував повний місяць (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 75).

2. тільки недок., неперех. Виділятися своєю світлою або блискучою поверхнею. Між зелено-сизими полями, звиваючись, висвічує водами на сонці лагідна тиха ріка (Олесь Гончар, I, 1954, 53); Попрямувала Сахно до палацу, на своє вікно, що блідо-блідо висвічувало в перших ясних світлинах зорі (Юрій Смолич, I, 1958, 84).

3. тільки док., неперех. Зробитися ясним, почати яскраво світити. Сонце, вибившися з-за хмар, що більш тижня держали його в неволі, перед заходом висвітило (Панас Мирний, III, 1954, 225).

4. перех. Освітлювати, робити видним; направляти світло на кого-, що-небудь. Біжать вони [діти], біжать за ними золоті у небі зорі, забігають наперед, запобігливо висвічують їм ковзалки (Степан Васильченко, II, 1959, 120); Обернувся [Вейгт] і вже довше висвічував обличчя й усю постать Вані. Хлопець, як розіп'ятий, стояв, тримаючись руками за виступи (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 57).

5. перех., карт. Показувати, відкривати козирну карту.

6. перех., розм. Витрачати для освітлення. Бралася [Павлина] і в інший спосіб відтягти його [сина] від книжок. Почала було бурчати, що безсовісно багато висвічує електрики (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 480.

Коментарі (0)