в означеннях
Тлумачення, значення слова «висиджувати»:

ВИСИДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСИДІТИ, джу, диш, док.

1. неперех. Сидіти протягом довгого часу де-небудь, у чому-небудь. Підігнувши під себе ноги, .. Валя висиджував у майстерні Палацу до самого вечора, майстрував (Олесь Гончар, IV, 1960, 78); Горпина висидить цілу ту ніч, плачучись то начоловічу неласку, то на його нещирість (Панас Мирний, I, 1954, 233); За молодих літ, у сідлі він міг висидіти хоч і добу, без перепочинку йдучи з військом аж на Дунай (Іван Ле, Наливайко, 1957, 221);
//  Сидячи, робити щось протягом довгого часу. От і недарма висиджувала вона над шитвом, рукава білі шовком барвистим гаптуючи (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 140); Місяців два Юра уперто висиджував за піаніно (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 183);
//  Перебувати де-небудь, у якомусь місці протягом тривалого часу. З тяжкою бідою, висиджуючи мало що не в кождім класі по два роки,.. Густав нарешті скінчив гімназію (Іван Франко, III, 1950, 73); Він [Ігор] таки працював на тій далекій півночі, а не висиджував свій строк ув'язнення (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 546); Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 162).

2. перех. Сидячи на яйцях, виводити пташенят (про птахів). Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх (Іван Франко, IV, 1950, 134); Пташка сидить, діточок висиджує, вилупляться вони, і зозуленя між ними, горласте та люте (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 265); Інколи дрофа залетить [в озерце ковили], щоб висидіти малят (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 472).

3. перех., перен. Сидіти, чекаючи, домагаючись чого-небудь, вирішуючи щось і т. ін. Сиділа дівка та й висиділа дідька (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 117); Так земельна комісія прозасідала дві ночі й нічого не висиділа [не прийняла рішення про розподіл землі] (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 482.

Коментарі (0)