в означеннях
Тлумачення, значення слова «висилка»:

ВИ́СИЛКА, и, жін.

1. розм. Дія за значенням висилати і вислати. Сподіваюся, що може ще напишете до мене в цій справі кілька слів, оповіщаючи про висилку книжок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 204); Як тільки встановились льотні ночі, вилетіли вони прискорити висилку боєприпасів (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 101).

2. Покарання через позбавлення права жити в якому-небудь районі, в якійсь області, країні і т. ін. До першого раба прийшов отой гонець. «Здоров був! Висилці твоїй прийшов копець» (Іван Франко, XIII, 1954, 352); За одне це ім'я [Наливайка] в Черкасах хапали старостинські наглядачі, і неборак зазнавав коли не київ, то карцера або й відробітку на пана старосту. Навіть висилку на прикордоння (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 13); У парку музею-садиби І. С. Тургенева.., де минули дитячі роки і період висилки видатного письменника, можна побачити його улюблений дуб (Наука і життя, 7, 1956, 29).

3. Місце, куди висланий хто-небудь.  * У порівняннях. Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 482.

Коментарі (0)