ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТАНЦЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док., розм.
1. Багато танцюючи, витрачати всі сили. Одарка береться в боки, починає танцювати. Катря дивиться на неї, сміється. Одарка спиняється. [Катря:] Ну, вже витанцювалась? (Степан Васильченко, II, 1960, 252).
2. перен. Успішно завершуватися, вдаватися.
Художник скаржиться дяді Кості, що в нього щось не
витанцьовується з новою картиною (Василь Козаченко, Сальвія, 1956,
133); Перечитав я Ваші байки.. Видно, вони у Вас,
як казав колись Гоголь, не витанцювались (Панас Мирний,
V, 1955, 384); Головне тут.. як він [Кузьма Харитонович]
уміє справи вершити! Куди кивне — туди й пішло,
де тупне — вже й витанцювалося! (Ярослав Гримайло, Незакінчений
роман, 1962, 62); Комісар ще хтозна-коли прибуде,
а там воно щось наклюнеться, щось витанцюється...
(Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 24);
// безос.