в означеннях
Тлумачення, значення слова «витертий»:

ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витерти. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Григорій Епік, Тв., 1958, 300); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 38);
//  у знач. прикм. Потертий, виношений (про одяг). Та таки й одягнена [Явдоха]: очіпок, хоч він собі і зовсім витертий, самі нитки, а був колись парчевий (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10); Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); Над ліжком Кузьміна висів витертий, але ще акуратний шкіряний кашкет (Юрій Збанацький, і Сеспель, 1961, 30);
//  у знач. прикм. Гладкий від частого тертя. Вони [моряки] зійшли на балкон і зупинилися в задумі, схилившись на витерті дерев'яні бильця (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 434).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 509.

Коментарі (0)