в означеннях
Тлумачення, значення слова «витівник»:

ВИТІВНИ́К, а, чол.

1. Людина, схильна до витівок; вигадник. Колись в МТС юнак славився як кращий механік, а серед молоді — неперевершений витівник (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 109).

2. Організатор масових розваг, забав. Молодих запрошують до хати. У ній вступає в свої права весільний староста. Це розпорядник весілля, масовик-витівник (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 512.

Коментарі (0)