в означеннях
Тлумачення, значення слова «виточений»:

ВИТОЧЕНИЙ 1, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до виточити 1. Іван привітно махнув кепкою своєму напарнику, що вже помітив його, і весело показав очима на гору виточених за ніч деталей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 394); В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Юрій Смолич, II, 1958, 42); Личко її молоде та радісне, як яблучко, червоніло, очі горіли, шия, плечі наче виточені з рожевого каменю (Панас Мирний, IV, 1955, 139); Гострі ножі точені, В крові панів мочені.. Виточені, аж горять, На панів та на. панят (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 138); Залізняк нарешті зібрав усю силу,.. знайшов глибоку, вітром виточену ямку, міцно зачепився пальцями (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 7).

2. прикм. Який має досконалу форму, витончені лінії. Смугляве обличчя з рівним виточеним носом.. нагадувало одно з тих облич, що їх.. митці пензля беруть для Іродіад, Саломей і інших красунь давнини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 85).
 Як (немов, наче і т. ін.) виточений — який має правильну, досконалу форму, витончені лінії. Уся [дівчина] — як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (Олекса Стороженко, I, 1957, 83); — Бісова Улька, ноги як виточені і пошкрябані соломою, мабуть, у полі пошкрябала (Іван Микитенко, II, 1957, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 515.

Коментарі (0)

ВИТОЧЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виточити 2. Кров була виточена вся. Доктор Гальванеску був мертвий (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 516.

Коментарі (0)