ВИТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок.
1. рідко. Зношуватися внаслідок тривалого носіння (про взуття).
2. Пас. до витоптувати. Копитами кінноти витоптувалися гінкі стежки по тому шляху (Іван Ле, Наливайко, 1957, 5).
ВИТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок.
1. рідко. Зношуватися внаслідок тривалого носіння (про взуття).
2. Пас. до витоптувати. Копитами кінноти витоптувалися гінкі стежки по тому шляху (Іван Ле, Наливайко, 1957, 5).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 515.