ВИТОРОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́тороплять; док., перех., розм. Широко розкрити очі від здивування, несподіванки і т. ін. — Отуди к лихій годині! — виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Панас Мирний, II, 1954, 299); Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: — То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (Степан Васильченко, IV, 1960, 21).