в означеннях
Тлумачення, значення слова «витовкти»:

ВИТОВКТИ, вчу, вчеш; мин. ч. витовк, ла, ло; док., перех.

1. Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. Максим Горох посіяв в просі. Що ж вийшло? Дітвора — іще й огуд не ссох — І просо витовкла, і обнесла Горох (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 162); — Біда,.. вчорашній град витовк нам лан вівса під лісом (Іван Франко, II, 1950, 104); [Колодка:] Єсть у мене смужка землі над шляхом,.. на їй, опріч бур'яну, нічого не родило, та й то було товар витовче (Володимир Самійленко, II, 1958, 168).

2. розм. Тручи, ударяючи, видалити що-небудь із чогось. — Вижну два, три снопи, витовчу зерно (Іван Франко, III, 1950, 206).

3. розм. Товчучи, виваляти в чому-небудь. Надто кортіло стягти дужих усанів з коней, витовкти в болотюці... (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 127).

4. перен., розм. Завчити що-небудь, механічно повторюючи. — Коли ти, Попенко, наїсися?.. — Тоді, коли ти свого Ціцерона витовчеш (Панас Мирний, I, 1954, 331).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 513.

Коментарі (0)