в означеннях
Тлумачення, значення слова «витрясати»:

ВИТРЯСАТИ, аю, аєш, недок., ВИТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. витряс, ла, ло; док., перех.

1. Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а з вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому (Словник Грінченка); [Марусяк:] Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (Іван Франко, IX, 1952, 314);  * Образно. Як не трясла Антоном доля, а не витрясла з грудей душі хлібороба (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 14).
Витрясти душу: а) довести до смерті. — В мене була пропасниця, трясла мене так, що трохи душі не витрясла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 397); б) (лайл.) уживається як погроза. — Кажи, а то я з тебе душу витрясу! — Іван Федотович припер Кас'яненка з куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (Степан Васильченко, I, 1959, 383); [Лизогуб:] А коли вони не знайдуть язика? [Кривоніс:] Я з них душу витрясу (Олександр Корнійчук, I, 1955, 237); Витрясти печінку (печінки) — дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі. — Воно через греблю набагато ближче, та тільки.. там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (Олесь Донченко, VI, 1957, 308).

2. діал. Танцювати. З цим словом лівою рукою взявся в боки, а праву відставив, як наче держить панянку, і ну витрясать польки, приграючи на губу (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 520.

Коментарі (0)