в означеннях
Тлумачення, значення слова «витвір»:

ВИ́ТВІР, вору, чол.

1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи, всипані намистом, міддю, бісером (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 170); На передньому [плані] — височів гігантський будинок нового стилю, витвір радянських архітекторів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 146); «Києво-Печерський патерик», витвір Південної Русі, переписується, наново редагується і в Росії, і на Україні як пам'ятка, однаково близька обом братнім народам (Радянське літературознавство, 18, 1955, 14).

2. Те, що утворилося в результаті розвитку чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чогось. Приучував [Міхонський] його.. розуміти всякий твір людського духа на основі того часу й тих живих людських взаємин, яких він був витвором і виразом (Іван Франко, III, 1950, 37); В мені завше зіставалась любов до витворів людської фантазії (Володимир Самійленко, II, 1958, 314); О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Максим Рильський, III, 1956, 141).
 Витвір природи — те, що утворилося, розвинулося, вдосконалилося природним шляхом. Людина — вінець природи, найскладніший її витвір, найвищий щабель її розвитку (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 440); [Дубина:] Так от, розказую Юлічці про цей чудовий витвір природи [рідкісну квітку], а вона наче у захмарних висях витає (Захар Мороз, П'єси, 1959, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 508.

Коментарі (0)