в означеннях
Тлумачення, значення слова «виученик»:

ВИ́УЧЕНИК, а, чол., книжн. Людина, яка вчилася у кого-небудь, пройшла чиюсь школу; учень, послідовник. Особливо вдались письменникові [С. Скляренку] сатирично-викривальні типи.. Таким, наприклад, є виученик Ватікану отець Федір Стрипський (Історія української літератури, II, 1956, 285).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 524.

Коментарі (0)