в означеннях
Тлумачення, значення слова «виучка»:

ВИ́УЧКА, и, жін.

1. розм. Дія за значенням виучувати, виучити. Щодня ходили [робітники] з інженером на виучку і вже сміливіше підходили до машин (Петро Панч, II, 1956, 81).

2. Сукупність знань, навиків, здобутих внаслідок навчання чому-небудь. Всі три висотні споруди викладають муляри спеціальної виучки, навиклі до сміливої праці (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 3); Молоді загони партизанів ще не мали потрібної виучки (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 524.

Коментарі (0)