ВИВЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВИВЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. чого і з інфін. Навчаючись, набувати знань або уміння в чому-небудь. Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172); У ґазди хоч можна вивчитися господарства, та за це мала була платня (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 128); — А я можу читати ті книжки? — Чому ж? Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (Олесь Донченко, III, 1956, 32).
2. тільки док., без додатка. Здобути освіту. Як тут
у селі вивчишся, то підеш до міста до більшої школи
(Іван Франко, II, 1950, 59); Хто знає, чи не дідусеві легенди..
заронили в Танину душу першу любов до рідного краю,
ще з шкільних літ розбудили мрію вивчитись, стати
дослідником оцих островів і степових могил (Олесь Гончар,
Людина.., 1960, 57).
Вивчитися на ... — набути якої-небудь
спеціальності, фаху. Всі вчитимуться стрибати з неї [вишки]
і, можливо, вивчаться колись на водолазів, як Олесин
батько (Олесь Донченко, VI, 1957, 39).
3. тільки недок. Пас. до вивчати. В Інституті біохімії.. Академії наук СРСР вивчається біохімічна природа спокою рослин і стійкості їх до мікроорганізмів (Радянська Україна, 6.I 1965, 1).