ВИВІРЯ́ТИСЯ, яється, недок. Пас. до вивіряти. А в якому селі знайдеться такий колгоспник, щоб поминув свою контору.. Де б і що б не почулося, достовірність його вивіряється в конторі (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 54).
ВИВІРЯ́ТИСЯ, яється, недок. Пас. до вивіряти. А в якому селі знайдеться такий колгоспник, щоб поминув свою контору.. Де б і що б не почулося, достовірність його вивіряється в конторі (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 54).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 365.