ВИ́ВІРКА 1, и, жін. Те саме, що білка. Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 246); Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 20).
ВИ́ВІРКА 2, и, жін. Те саме, що вивіряння. Перша вивірка провадиться рейсмусом по всіх кутах деталі (Фрезерна справа.., 1957, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 365.