ВИ́ВІТРІТИ, іє, док. Те саме, що вивітритися. — Ще вам небилиці з голови не вивітріли! — сердилася Сенька (Іван Франко, VIII, 1952, 214).
ВИ́ВІТРІТИ, іє, док. Те саме, що вивітритися. — Ще вам небилиці з голови не вивітріли! — сердилася Сенька (Іван Франко, VIII, 1952, 214).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 365.